вузькоколійка
ВУЗЬКОКОЛІ́ЙКА, и, ж., розм.
Залізниця з вузькою колією.
Паралельно шосе тяглися під'їзні вузькоколійки (М. Трублаїні);
По вузькоколійці бігає маленький, мов іграшковий, паровозик (С. Чорнобривець);
За селищем .. виднілись вагонетки, а нижче, між великими конусами дробленого каміння, пролягала вузькоколійка (О. Гончар);
Нічну тишу прорізав сумний, як спогад про дитинство, гудок паровоза, котрий, певне, маневрував по вузькоколійці: то на станцію, то в депо, то на одну колію, то на другу (О. Чорногуз).
Словник української мови (СУМ-20)