Словник української мови у 20 томах

вузьконосий

ВУЗЬКОНО́СИЙ, а, е.

1. З вузьким носом (про людину, тварину).

Абат Бодо, вузьконосий і гостроокий сповідник і тлумач Євпраксії, тяжко зносив незгоди путі (П. Загребельний);

Найбільш вузьконосе зі всіх українців є населення північної смуги (В. Домонтович).

2. З вузьким носком, носиком (про взуття, посуд).

Я от сам покірно ношу вузьконосі черевики, подібні до тих, що носили наші діди (М. Рильський);

Вузьконосий глечик.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вузьконосий — -а, -е. Який має вузький, тонкий ніс.  Великий тлумачний словник сучасної мови