вузьконосий
ВУЗЬКОНО́СИЙ, а, е.
1. З вузьким носом (про людину, тварину).
Абат Бодо, вузьконосий і гостроокий сповідник і тлумач Євпраксії, тяжко зносив незгоди путі (П. Загребельний);
Найбільш вузьконосе зі всіх українців є населення північної смуги (В. Домонтович).
2. З вузьким носком, носиком (про взуття, посуд).
Я от сам покірно ношу вузьконосі черевики, подібні до тих, що носили наші діди (М. Рильський);
Вузьконосий глечик.
Словник української мови (СУМ-20)