вусища
ВУСИ́ЩА, и́щ, мн. (одн. вуси́ще, а, ч. і с.).
Збільш. до ву́са 1–3.
– Що за страшний був той дядько!.. Очі здорові, як у пугача, червоні вусища, як у старого кота (І. Нечуй-Левицький);
[Іван Степанович:] Се ще не вуси, .. а от як виростуть, то будуть вусища! (М. Кропивницький);
Хлопчина стрічав по дорозі якогось зовсім-зовсім особливого, небаченого жука з довгими вусищами (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)