Словник української мови у 20 томах

вусища

ВУСИ́ЩА, и́щ, мн. (одн. вуси́ще, а, ч. і с.).

Збільш. до ву́са 1–3.

– Що за страшний був той дядько!.. Очі здорові, як у пугача, червоні вусища, як у старого кота (І. Нечуй-Левицький);

[Іван Степанович:] Се ще не вуси, .. а от як виростуть, то будуть вусища! (М. Кропивницький);

Хлопчина стрічав по дорозі якогось зовсім-зовсім особливого, небаченого жука з довгими вусищами (О. Донченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вусища — -ищ, мн. (одн. вусище, -а, ч. і с.). Збільш. до вуса 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вусища — ВУСИ́ЩА, и́щ, мн. (одн. вуси́ще, а, ч. і с.). Збільш. до ву́са 1-3. — Що за страшний був той дядько!.. Очі здорові, як у пугача, червоні вусища, як у старого кота (Н.-Лев., І, 1956, 74); [Іван Степанович:] Се ще не вуси,..  Словник української мови в 11 томах