вчотирьох
ВЧОТИРЬО́Х (УЧОТИРЬО́Х), присл.
У складі чотирьох осіб.
Стоїмо ми вчотирьох та очима лупаємо (І. Нечуй-Левицький);
Тихін мовчки підвівся тоді, і всі вчотирьох вийшли з хати. (А. Головко);
Ми домовились учотирьох – готуватись до втечі (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)