вівкнути

ВІ́ВКНУТИ, ну, неш, док., діал.

Однокр. до ві́вкати.

Ударив Сенько Юрця .. із усієї сили, і сам вівкнув не своїм голосом (С. Ковалів);

Мельник стрілив, один з них [вовків] підскочив, скрутився, вівкнув і впав (Б. Лепкий).

Значення в інших словниках

1. вівкнути — ві́вкнути дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. вівкнути — ВІ́ВКНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до ві́вкати. Ударив Сенько Юрця .. із усієї сили і сам вівкнув не своїм голосом (Ков., Світ.., 1960, 92).  Словник української мови в 11 томах