вівсюгуватий
ВІВСЮГУВА́ТИЙ, а, е.
Зарослий вівсюгом або змішаний із ним.
Всюди по степу .. блукали постаті. То нетерплячі ступнями міряли землю – дізнатись .. й оком накинути, де яка нива: чи солонці, чи вівсюгувата дуже, щоб, як буде нарізка, та не вловити ґаву (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)