вівіаніт
ВІВІАНІ́Т, у, ч.
Мінерал зеленувато-синьо-сірого кольору зі скляним блиском, що використовується для виробництва синьої фарби, а також у сільському господарстві як фосфорне добриво.
Вівіаніт утворюється у торфовищах і бурих залізняках озерно-болотного або морського походження в умовах відновного середовища, а також у порожнинах черепашок і кістках тварин (з навч. літ.);
В Україні вівіаніт є в Керченському залізорудному басейні, торфовищах Волині, у Закарпатті (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)