відбиваний
ВІДБИ́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відбива́ти.
Скоро по всьому світі стали поширюватись більші чи менші олеографи, копії чудотворної ікони Божої Матері Неустанної Помочі, як і медальйони та медальки, друковані і відбивані тисячами й мільйонами у всіх головних містах (із журн.);
// відби́вано, безос. пред.
Тухольська дорога не була ще в руках боярських, була вільна для кождого, хоч громадяни .. пильно стерегли її від усякого ворожого нападу і давали собі взаїмно [взаємно] знати про всяку .. небезпеку, яку таким способом відбивано завчасу і тихо (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)