відбут

ВІ́ДБУТ, у, ч., діал.

Збут.

Вони віддавна вже метались на всі боки, щоб здобути для бориславського воску який ліпший і певніший відбут, ніж досі (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. відбут — Тут: збут [XIX] Велика спеціалізація роботи влегшувала кожному й невміючому швидко вивчитись їй, фабриканти навіть радше приймали людей не ремісних, бо їм менш могли платить.  Словник з творів Івана Франка
2. відбут — ві́дбут іменник чоловічого роду збут діал.  Орфографічний словник української мови
3. відбут — -у, ч., діал., заст. Збут.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. відбут — ВІ́ДБУТ, у, ч., діал., заст. Збут. Велика дестилярня біля Дрогобича.. здобула для Бориславської нафти широкий торговий відбут на всю Європу (Фр., VIII, 1952, 394).  Словник української мови в 11 томах