Словник української мови у 20 томах

відбілюватися

ВІДБІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДБІЛИ́ТИСЯ, ілю́ся, і́лишся, док.

1. Ставати білим, відбіленим.

За один курс зуби відбілюються на 1,5–2 тони (з навч. літ.).

2. перен. Виправдовуватися від звинувачень, доводити свою правоту, невинуватість.

Оббреше приватна газета керівника міста чи регіону – де йому відбілюватися? На мітингах? (з газ.);

Тепер скандальна і небайдужа до алкоголю модель намагається відбілитися перед громадськістю (з Інтернету).

3. тільки недок. Пас. до відбі́лювати.

Технічна целюлоза додатково обробляється, сушиться та відбілюється (з Інтернету).

Словник української мови (СУМ-20)