відвинутися

ВІДВИНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., діал.

1. Відхилитися.

Він на мене з києм, я насилу відвинувся (Сл. Гр.).

2. перен. Уникнути, ухилитися.

Ні ковальчуки, ні сам Корній Шутов не могли одвинутись від кабальної роботи (О. Ільченко).

Значення в інших словниках

1. відвинутися — відвину́тися дієслово доконаного виду відхилитися діал.  Орфографічний словник української мови
2. відвинутися — ВІДВИНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., діал. 1. Віхилитися. Він на мене з києм, я насилу відвинувся (Сл. Гр.). 2. перен. Уникнути, ухилитися. Ні ковальчуки, ні сам Корній Шутов не могли одвинутись від кабальної роботи (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 516).  Словник української мови в 11 томах
3. відвинутися — Відвинутися, -нуся, -нешся гл. Отклониться, увернуться. Він на мене з києм, я насилу відвинувся.  Словник української мови Грінченка