відгавкуватися

ВІДГА́ВКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДГА́ВКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

1. тільки недок., рідко. Гавкати, огризаючись або у відповідь на гавкання інших собак.

* У порівн. На кутку вперто, приглушено, мовби відгавкуючись, їм [чайкам] підвивав собака (Є. Пашковський).

2. перен., вульг. Відповідати на що-небудь лайкою.

Попрощався зі всіма, .. а ти, дівчино, жди його і в снах і наяву, відгавкуйся од масних натяків управителя (М. Стельмах);

Певне, її били перший раз у житті. Бо верещала дружина Пал Палича на весь мікрорайон. Верещала, але відгавкувалась (А. Крижанівський).

Значення в інших словниках

1. відгавкуватися — відга́вкуватися дієслово недоконаного виду вульг.  Орфографічний словник української мови
2. відгавкуватися — -уюся, -уєшся, недок., вульг. Захищатися від присікування, причіпок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відгавкуватися — див. відмовляти  Словник синонімів Вусика
4. відгавкуватися — ОГРИЗА́ТИСЯ розм. (відповідати кому-небудь на запитання, зауваження, причіпки і т. ін. у різкій, грубій формі), ВИШКІРЯ́ТИСЯ розм., ВИШКІ́РЮВАТИСЯ розм., ВІДГА́ВКУВАТИСЯ розм., ВІДГРИЗА́ТИСЯ розм., ВІДГА́РКУВАТИСЯ вульг. — Док.  Словник синонімів української мови
5. відгавкуватися — ВІДГА́ВКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., вульг. Захищатися від присікування, причіпок. Попрощався зі всіма, а їй значуще й добре посміхнувся, скочив на сноповий віз Щербини та й за якусь мить рання курява покрила і віз, і хлопця.  Словник української мови в 11 томах