відгорнений

ВІДГО́РНЕНИЙ, ВІДГО́РНУТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відгорну́ти 1, 2.

Напередодні випало багато снігу, і смуга для зустрічного транспорту була звужена відгорненим снігом (з газ.);

Кінець фіранки з одного боку відгорнутий (О. Донченко);

Він тримав полу піджака одгорнутою, але дістати з неї білет не було сили (Григорій Тютюнник);

Відгорнуте брезентове запинало ллє метушливе світло на двір (Є. Пашковський);

// відго́рнено, відго́рнуто, безос. пред.

А голос гойдає небесні відроги. Завісу відгорнуто тільки на мить. – Там інші світи, потойбічні дороги... Ударте, копита, в висотах крутих (із журн.).

Значення в інших словниках

1. відгорнений — відго́рнений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відгорнений — відгорнутий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відгорнути 1), 2). || відгорнено, відгорнуто безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відгорнений — ВІДГО́РНЕНИЙ, ВІДГО́РНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відгорну́ти 1,2. Кінець фіранки з одного боку відгорнутий (Донч., II, 1956, 195); Він тримав полу піджака одгорнутою, але дістати з неї білет не було сили (Тют., Вир, 1964, 535).  Словник української мови в 11 томах