Словник української мови у 20 томах

відгрібальник

ВІДГРІБА́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, який відгрібає що-небудь (вугілля, зерно, солому, сніг і т. ін.).

Для обслуговування молотарки потрібно 10–12 осіб, серед яких два відгрібальники (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відгрібальник — відгріба́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. відгрібальник — -а, ч. Робітник, який відгрібає що-небудь (вугілля, зерно, солому тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відгрібальник — ВІДГРІБА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який відгрібає що-небудь (вугілля, зерно, солому тощо). Відгрібальники. та накладальники забезпечують безперервну подачу соломи на скирту (Орг. і технол. тракт.  Словник української мови в 11 томах