віддрукований

ВІДДРУКО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до віддрукува́ти.

Наче театральну програмку, читаємо ми гарно віддрукований корабельний бюлетень (О. Гончар);

– Щоб не піймали, треба не на коней сідати, а в човни. Пливти по Дніпру, приставати до берега, роздавати селянам віддруковані маніфести (Ю. Хорунжий);

У 1965 році вперше з'явився яскравий календар “Мальовнича Україна”, віддрукований у видавництві “Україна” (з газ.);

// віддруко́вано, безос. пред.

– Як мені відомо, ніяких зусиль не треба, – спокійно промовив професор, – альбом уже віддруковано, і цілий тираж лежить у друкарні (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. віддрукований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до віддрукувати. || віддруковано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. віддрукований — ВІДДРУКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до віддрукувати. Вперше з’явився яскравий календар «Мальовнича Україна», віддрукований у видавництві «Мистецтво» (Радянська Україна, 1.I 1965, 3).  Словник української мови в 11 томах