відділювання
ВІДДІ́ЛЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. відді́лювати.
Більшість філософів науки згідна з тим, що критерій емпіричної перевірюваності служить для відділювання досвідних, експериментальних наук від абстрактних (з наук. літ.);
Описана П.-С. Лапласом гіпотеза про формування планет унаслідок відділювання кілець речовини від Сонця не підтвердилася (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)