віденський

ВІ́ДЕНСЬКИЙ, а, е.

Стос. до Відня, віденців, належний, притаманний їм.

Довбуш і не підозрівав, що його доля залежить від політики Фрідріха та петербурзького і віденського дворів (Г. Хоткевич);

Вона вийшла заміж за видатного віденського адвоката і тепер дуже пишна і вродлива фрау (М. Івченко);

До глибокої ночі безперервним потоком їхали карети віденських аристократів, вози багатих городян, торговців, ремісників (В. Малик);

// Створений, виготовлений і т. ін. у Відні або так, як у Відні.

Тієї весни в парку експонували іноземні розваги – американські гірки, німецьке колесо, віденські автомобільчики (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. віденський — ві́денський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. віденський — -а, -е. Прикм. до Відень.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віденський — Віде́нський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)