віджартовуватися
ВІДЖАРТО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДЖАРТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. Давати жартівливу відповідь; відбуватися жартами.
Став шинкар свою жінку зневажати – вона все оджартовувалась, сміялася (Марко Вовчок);
Вона хотіла віджартуватися, як не раз віджартовувалась од паруботи, але раптом відчула, що десь поділись у неї і жарти, і голос, а щось полохливе і солодке хвилями почало затоплювати її (М. Стельмах);
– В цій лікарні тебе, бачу, можуть залікувати так, що підеш під білу березу. – А тут під сосну кладуть, – віджартувався (Ю. Збанацький).
2. тільки док., рідко. Те саме, що віджартува́ти.
– Жарти? – спалахнув батько. – Та як ти можеш таке казати! Вже оджартувалися (Л. Юхвід).
Словник української мови (СУМ-20)