відживлений
ВІДЖИ́ВЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до відживи́ти.
Пружне, відживлене сонячним промінням гілля скидало ніздрюваті сині пластівці обледенілого снігу (С. Скляренко);
Відживлене і повернуте сучасній мові М. Рильським слово “ловитва” має на диво прозору, не затемнену віковими нашаруваннями внутрішню форму (з наук. літ.).
2. рідко. Те саме, що нагодо́ваний.
Дітвора чисто одягнена і добре відживлена (Уляна Кравченко);
Тільки раб здоровий, добре відживлений і чистий, має високу ціну (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)