віджнивуватися

ВІДЖНИВУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

Те саме, що віджнивува́ти.

– Оджнивуємось, тоді відіспимось, а зараз... Бачите, скільки ото білих паляниць розкидано по степу – треба ж встигнути позбирати їх вчасно... (О. Гончар);

Добре, що хоч віджнивуватися до дощів устигли. Всі працювали з ранку до вечора (В. Нестайко);

– Оце щойно віджнивувались, – промовив утомленим голосом Терентій Михайлович. – Мої двадцяті жнива у Вишеньках (Ю. Бедзик).