віджовувати

ВІДЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЖУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., що.

Жуючи що-небудь, відділяти, відокремлювати; відкушувати, відгризати.

[Тихоня:] А рибка в протоці водиться? [Корінь:] Хіба ото в тебе льоску [волосінь] теля оджувало? (Яків Баш);

– А вухо чого то у вас перерване? – запитує Ольга. – Пас корів та заснув, а теля підійшло та й віджувало, – каже дід, і оком не зморгнувши (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. віджовувати — віджо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. віджовувати — -ую, -уєш, недок., віджувати, -ую, -уєш, док., перех. Жуючи що-небудь, відділяти, відокремлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віджовувати — ВІДЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЖУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех. Жуючи що-небудь, відділяти, відокремлювати. [Тихоня:] А рибка в протоці водиться? [Корінь:] Хіба ото в тебе льоску [волосінь] теля оджувало? (Баш, П’єси, 1958, 155).  Словник української мови в 11 томах