Словник української мови у 20 томах

віджуритися

ВІДЖУРИ́ТИСЯ, урю́ся, у́ришся, док.

Перестати журитися.

Журавлі пролітали у вирій. Віджурилися сумно в зеніті (М. Ткач);

* Образно. Віджурилась, віддзвеніла пісня на шляху, зникли вершники вдалині (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. віджуритися — віджури́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови