відклепаний
ВІДКЛЕ́ПАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відклепа́ти 1, 2.
Справді, чом він не прийшов? Дужий, невтомний, з добре відклепаною косою... (М. Рудь);
В рожевій кофтині, з довгою чорною косою ходила вона по леваді, збирала квіти, а часом розносила по хазяях відклепане батьком залізяччя (С. Олійник);
Добре одклепана сапа потребує додаткового заточування 2–3 рази на сезон (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)