відключати
ВІДКЛЮЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДКЛЮЧИ́ТИ, ючу́, ю́чиш, док.
1. що. Роз'єднавши, вимикати з мережі (електричної, телефонної, газової і т. ін.); відмикати (у 2 знач.).
Комунальники мають обладнання, яке дає змогу відключати воду без доступу в квартиру (з газ.);
Тимофієва мова урвалась раптово, мабуть, відключили телефон (Ю. Мушкетик);
Дивлячись на фотографії, Дженні замислилась: з чого почати? Думала, так думала і, зрештою, відключивши мікрофон, встала, потяглась солодко (В. Чемерис);
Наступного дня відключили батареї. І коли я повернувся з лекцій, в кімнаті було прохолодно (Ю. Логвин);
Не додумався відключити дзвінок – зараз почуєш музику (Ю. Винничук);
* Образно. Довго сидів самозаглибившись, у ньому мовби щось одключило волю. Дмитро Іванович розумів, що то одключив він сам, і не міг нічого вдіяти (Ю. Мушкетик).
2. кого, перен., жарг. Вводити когось у стан непритомності (ударом, спиртним і т. ін.).
Дівчина ретельно відпрацьованим ударом відключила нападника (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)