Словник української мови у 20 томах

відколупаний

ВІДКОЛУ́ПАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відколупа́ти.

Малеча годувала пташок крихтами, відколупаними від учорашнього хліба (із журн.);

Дерев'яний будиночок був старий, вікна – з подекуди відколупаною зеленою фарбою (з газ.);

На підлозі залишилися шматки відколупаної штукатурки (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)