відколупаний
ВІДКОЛУ́ПАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відколупа́ти.
Малеча годувала пташок крихтами, відколупаними від учорашнього хліба (із журн.);
Дерев'яний будиночок був старий, вікна – з подекуди відколупаною зеленою фарбою (з газ.);
На підлозі залишилися шматки відколупаної штукатурки (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)