відкомандувати

ВІДКОМА́НДУВАТИ, ую, уєш, док., розм.

Закінчити, перестати командувати.

– Якраз при мені на Дев'ятого корпусний комісар налетів. Ох давав йому за цю безглузду атаку... Так що Дев'ятий своє, здається, уже відкомандував (О. Гончар);

– Дядько Iван теж колись командував. Досi у селi пам'ятають... – Краще вiд тебе знаю, але вiн уже на цвинтарi. Відкомандував, а ти ще тiльки в смак входиш (В. Яворівський).