Словник української мови у 20 томах

відкреслювати

ВІДКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., що.

Відокремлювати рискою від чого-небудь.

Лінійки, що відкреслюють добірки в бічних блоках або відокремлюють певний матеріал унизу чи посередині сторінки, створюють самостійні структурні одиниці (з навч. літ.);

Відкреслив [Іван] синім олівцем поля – для поправок (В. Дрозд).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відкреслювати — відкре́слювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відкреслювати — див. відкреслити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкреслювати — ВІДКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш. недок., ВІДКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Відокремлювати рискою від чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах