Словник української мови у 20 томах

відкупорити

ВІДКУ́ПО́РИТИ див. відку́по́рювати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відкупорити — відку́по́рити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відкупорити — див. відкупорювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкупорити — ВІДКРИВА́ТИ (витягати, знімати корок, кришку тощо, роблячи вільним отвір пляшки, банки й т. ін.), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДКОРКО́ВУВАТИ, РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ВІДКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́БРЮВАТИ діал. (пляшку). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. відкупорити — ВІДКУПО́РИТИ див. відкупо́рювати.  Словник української мови в 11 томах