Словник української мови у 20 томах

відкуріти

ВІДКУРІ́ТИ, і́є, док., розм.

Закінчити, перестати куріти (див. курі́ти¹).

Вже відспівали всі до єдиного півні, відкуріли хати мирними вранішніми димами, а Коропов спить (В. Земляк).

Словник української мови (СУМ-20)