Словник української мови у 20 томах

відмерлий

ВІДМЕ́РЛИЙ, а, е.

1. Який відмер, загинув (про частини тіла, рослини).

Смужки і клаптики відмерлої шкіри тріпотіли, короткі шерстинки здригались і лисніли, .. доторки води завдавали болю (Є. Гуцало);

На поверхні коренеплоду моркви з'являється одна або кілька коричневих плям різного розміру, які потім зливаються в суцільні ділянки відмерлої тканини (з наук. літ.);

Коли дерева виростають, відмерлі гілки треба видаляти, а зрізи змащувати садовим варом (з навч. літ.).

2. перен. Який припинив існування, зник.

Не буду ручатися, чи правдою була ця історія, чи одеською байкою, але Юра [Ю. Яновський] розповідав її серйозно і навіть обурюючись. Не до смаку були йому отакі історії, що виникали з тоді ще не зовсім одмерлих звичаїв старої “мами Одеси” (М. Бажан);

У сучасній літературній мові дехто намагається вживати слова відмерлі і забуті (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відмерлий — відме́рлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. відмерлий — -а, -е. 1》 Який загинув (про рослини, частини живого організму); неживий. 2》 перен. Який перестав існувати. Відмерлі звичаї.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмерлий — ВІДМЕ́РЛИЙ (про рослини, частини живого організму — який загинув), МЕ́РТВИЙ, ВІДЖИ́ЛИЙ, ЗМЕРТВІ́ЛИЙ, АТРОФО́ВАНИЙ, СУХИ́Й, ЗАСО́ХЛИЙ, ЗСО́ХЛИЙ (ЗІСО́ХЛИЙ) (про рослини). Перед..  Словник синонімів української мови
  4. відмерлий — ВІДМЕ́РЛИЙ, а, е. 1. Який загинув (про рослини, частини живого організму); неживий. На поверхні коренеплода моркви з’являється одна або кілька коричневих плям різного розміру, які потім зливаються в суцільні ділянки відмерлої тканини (Колг. Укр.  Словник української мови в 11 томах