відмока

ВІДМО́КА, и, ж., діал.

Луг, у якому вимочується білизна перед пранням.

Мотря стала оджимать сорочки з відмоки (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. відмока — -и, ж., діал. Луг, у якому намочується білизна для прання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відмока — ВІДМО́КА, и, ж., діал. Луг, у якому намочується білизна для прання. Мотря стала оджитать сорочки з відмоки (Н.-Лев., II, 1956, 285).  Словник української мови в 11 томах
3. відмока — Відмока, -ки ж. 1) Мокрое мѣсто въ землѣ, мочага. Кролев. у. 2) Щелокъ, въ которомъ намочено бѣлье. Ой треба нам, чоловіче, громаду збірати, щоб помогли сорочки з відмоки попрати. Грин. III. 314. Мотря стала віджимати сорочки з від моки. Левиц. КС. 43.  Словник української мови Грінченка