відмолоджувати
ВІДМОЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМОЛОДИ́ТИ, оджу́, о́ди́ш, док.
1. кого, що. Робити кого-небудь ніби молодшим.
Ти смійся, Бейбі, смійся і відмолоджуй своєю весняною свіжістю нас, прибитих, придавлених життям (Мирослав Ірчан);
– Господине моя молодая! .. Ти нашу хату звеселиш і мене, старую, одмолодиш! (Марко Вовчок);
* Образно. Тут і там виринають у пам'яті [Степана] якісь помітніші події. Одні веселі, щасливі, що сама згадка про них неначе відмолоджує його, інші сумні (А. Крушельницький);
Так ранок одсвіжив, одмолодив ці мури, Каміння золотом обсипавши похмуре (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).
2. кого, що. Повертати властивості й ознаки молодого організму (людини чи тварини) старому.
Він [Богданов] переливанням крові лікував проти старості, проти втомлення організму, він відмолоджував його (Ю. Смолич);
Ще не винайдено препарат, що відмолодив би кров стару (С. Крижанівський).
3. що, спец. Уживати агротехнічних заходів щодо плодових дерев і кущів для підвищення врожайності.
Яблуні віком понад двадцять років відмолоджують, проводячи кардинальне обрізування скелетних гілок (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)