відмірений
ВІДМІ́РЕНИЙ, а, е, рідко.
1. Дієпр. пас. до відмі́рити.
* У порівн. Не могла діяти жниварка, бо всюди мертві лежали: на невеличких відстанях один від одного, ніби відмірених (В. Барка).
2. Виділений для чого-небудь (про час).
Минула година, віджалувана й відмірена на спочинок (Марко Вовчок);
Відмірений годинником зрадливим Летить у вічність невблаганний час (Д. Паламарчук, пер. з тв. В. Шекспіра).
Словник української мови (СУМ-20)