віднайти —
віднайти́ дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
віднайти —
[в'іднайти] -айду, -айдеиш; мин. -йшоў, -йшла; нак. -йди, -йд'іт'
Орфоепічний словник української мови
віднайти —
див. віднаходити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
віднайти —
ви́вести (знайти́) кінці́. З’ясувати що-небудь, дошукатися істини. Наш засідатель Марко Побийніч не виведе кінців... (Г. Квітка-Основ’яненко); (Оксана:) Артем зміг би кінці знайти (О. Корнійчук). віднайти́ кіне́ць.
Фразеологічний словник української мови