Словник української мови у 20 томах

відокремлювання

ВІДОКРЕ́МЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. відокре́млювати і відокре́млюватися.

Сучасна хімія розвинула багато нових технік для відокремлювання чистих речовин від сировини (з наук.-попул. літ.);

Формування і розвиток громадянського суспільства та політичних інститутів відбувалися одночасно й у тісному зв'язку, при цьому відокремлювання тих чи інших інститутів супроводжувалося розмежуванням громадянського суспільства та політики як самостійних частин (з публіц. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відокремлювання — відокре́млювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. відокремлювання — -я, с. Дія за знач. відокремлювати й відокремлюватися 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відокремлювання — ВІДОКРЕ́МЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відокре́млювати й відокре́млюватися 1,3.  Словник української мови в 11 томах