Словник української мови у 20 томах

відплигувати

ВІДПЛИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПЛИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, розм. ВІДПЛИГА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. Плигаючи або плигнувши, віддалятися.

Звір, чмихаючи кров'ю на пісок, відплигував до нори під корінням ліщини (Є. Пашковський);

Я звик до зайців, які мирно випасаються на газонах Едмонтонського університету. Деякі з них ховаються в кущі, проте більшість лише лінькувато відплигує вбік (із журн.);

Остап так і одплигнув (М. Коцюбинський);

Солдат на мить закляк з піднятою ногою, потім тоненько вискнув і одплигнув убік (Григір Тютюнник).

2. тільки відплига́ти. Закінчити, перестати плигати.

Чоловік пояснював, що своє він відбігав, відплигав, відплавав, відповзав років двадцять тому, коли проходив строкову службу в армії (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відплигувати — відпли́гувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відплигувати — -ую, -уєш, недок., відплигати, -аю, -аєш, док. 1》 Плигаючи, віддалятися. 2》 тільки док. Закінчити, перестати плигати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відплигувати — ВІДДАЛЯ́ТИСЯ (переміщатися на певну віддаль від кого-, чого-небудь), ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ДАЛЕНІ́ТИ, ВІД'ЇЖДЖА́ТИ, ВІД'ЇЗДИ́ТИ (їдучи); ВІДБІГА́ТИ (бігом); ВІДЛІТА́ТИ (летячи); ВІДПЛИВА́ТИ (пливучи); ВІДПЛИ́ГУВАТИ...  Словник синонімів української мови
  4. відплигувати — ВІДПЛИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПЛИ́ГАТИ, аю, аєш, док. 1. Плигаючи, віддалятися. 2. тільки док. Закінчити, перестати плигати.  Словник української мови в 11 томах