відплигувати
ВІДПЛИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПЛИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, розм. ВІДПЛИГА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. Плигаючи або плигнувши, віддалятися.
Звір, чмихаючи кров'ю на пісок, відплигував до нори під корінням ліщини (Є. Пашковський);
Я звик до зайців, які мирно випасаються на газонах Едмонтонського університету. Деякі з них ховаються в кущі, проте більшість лише лінькувато відплигує вбік (із журн.);
Остап так і одплигнув (М. Коцюбинський);
Солдат на мить закляк з піднятою ногою, потім тоненько вискнув і одплигнув убік (Григір Тютюнник).
2. тільки відплига́ти. Закінчити, перестати плигати.
Чоловік пояснював, що своє він відбігав, відплигав, відплавав, відповзав років двадцять тому, коли проходив строкову службу в армії (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)