Словник української мови у 20 томах

відполоти

ВІДПОЛО́ТИ, олю́, о́леш, док., що і без прям. дод., розм.

Закінчити полоти.

Ледве встигли ми відполоти город, як розпочалася страшна гроза (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відполоти — відполо́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відполоти — -олю, -олеш, док., перех. і неперех. Прополоти протягом певного часу. || Закінчити полоти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відполоти — ВІДПОЛО́ТИ, олю́, о́леш; док., перех. і неперех. Прополоти протягом певного часу; // Закінчити полоти.  Словник української мови в 11 томах