відполоти
ВІДПОЛО́ТИ, олю́, о́леш, док., що і без прям. дод., розм.
Закінчити полоти.
Ледве встигли ми відполоти город, як розпочалася страшна гроза (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)ВІДПОЛО́ТИ, олю́, о́леш, док., що і без прям. дод., розм.
Закінчити полоти.
Ледве встигли ми відполоти город, як розпочалася страшна гроза (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)