відпоювати

ВІДПО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПОЇ́ТИ, ою́, о́їш, док., кого, чим.

Поправляти, відгодовувати когось, напуваючи молоком, настоянкою чи іншими напоями, ліками, рідкою їжею.

Але і на цей раз щастить: його підбирає караван, його відпоюють кумисом і везуть на верблюдах, як бухарського еміра (Григорій Тютюнник);

Коли діждалася в хаті молока, стала щедро .. відпоювати сина (О. Гончар);

Не міг я покинути Арзи – занедужала вона. Одпоював чаєм з полином та звіробоєм (Ю. Мушкетик);

Дід один з Раковець знайшовся і зілляччям [зіллям] якимсь відпоїв. А то ночами, бувало, сказ у голову йшов (У. Самчук).

Значення в інших словниках

1. відпоювати — відпо́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відпоювати — -юю, -юєш, недок., відпоїти, -ою, -оїш, док., перех. Поправляти, відгодовувати когось, напуваючи молоком або рідкою їжею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відпоювати — ВІДГОДО́ВУВАТИ (про тварин — добре годуючи, вирощувати гладким),<F60314Р8.5І1С1> ЗАГОДО́ВУВАТИ рідше, ТУ́ЧИТИ розм. рідко; ВІДПО́ЮВАТИ (молоком або рідкою їжею). — Док.: відгодува́ти, загодува́ти, відпої́ти.  Словник синонімів української мови
4. відпоювати — ВІДПО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПОЇ́ТИ, ою́, о́їш, док., перех. Поправляти, відгодовувати когось, напуваючи молоком або рідкою їжею. Коли діждалася в хаті молока, стала щедро.. відпоювати сина (Гончар, Таврія..  Словник української мови в 11 томах