відпрацювання
ВІДПРАЦЮВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. відпрацюва́ти 1, 4, 5.
Обов'язковою була так звана практика – себто відпрацювання влітку на якомусь заводі, а восени, у вересні, – в колгоспі (Ю. Покальчук);
Відпрацювання м'якої посадки автоматичних місячних станцій дасть змогу розв'язати найважливіше завдання – здобути дані про фізичні умови на Місяці (з газ.);
Пожежні підрозділи провели чергові практичні тренування з відпрацювання дій у разі пожежі (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)