відпруга

ВІДПРУ́ГА, и, ж., рідко.

Те саме, що відпру́ження.

– А я думав... – і він не міг висловити, що саме він думав, хоча з його схвильованого, вкритого червоними плямами обличчя, з раптової відпруги, переміни страху на явну радість можна було зробити висновок, що він саме так думав, як то вгадав інтуїтивно Андрій (І. Багряний).