відрання

ВІДРА́ННЯ, присл.

У ранковий час; зранку.

Тої страшної-страшної весни, коли ховали матір, відрання мжичило (А. Тесленко);

Люди товпляться бурхливою навалою, позастоювавши чергу відрання (В. Барка);

Ревіло радіо. Пташкам не набридало співать відрання про одне і те ж (В. Стус).