відрахований
ВІДРАХО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відрахува́ти.
При визначенні координат світила шкалою для вимірювання моментів є одиниці часу – години та їх частки, а шкалою для вимірювання зенітної відстані – градуси та їх частки, відраховані на розділеному крузі за допомогою спеціальних пристроїв (з наук.-попул. літ.);
В. Винниченко дебютував як прозаїк уже після того, як за участь у протиурядових виступах був відрахований з числа студентів правничого факультету Київського університету (з навч. літ.);
// відрахо́вано, безос. пред.
В установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов, вироків тощо з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру (з мови документів);
У 1910 р. українських студентів Львівського університету було звинувачено у провокуванні масових безладів, 49 із них відраховано з університету (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)