Словник української мови у 20 томах

відрахувати

ВІДРАХУВА́ТИ див. відрахо́вувати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відрахувати — відрахува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відрахувати — див. відраховувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відрахувати — ВИРАХО́ВУВАТИ (утримувати певну суму з заробітної плати тощо), ВИЛІ́ЧУВАТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ, ВИВЕРТА́ТИ розм., ВІДВЕРТА́ТИ розм. — Док.: ви́рахувати, ви́лічити, відрахува́ти, ви́вернути, відверну́ти.  Словник синонімів української мови
  4. відрахувати — ВІДРАХУВА́ТИ див. відрахо́вувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. відрахувати — Відрахувати, -хую, -єш гл. Отсчитать. Пан нехай відрахують тілько за кождих п'ятнадцять огірків, що там тому. Чуб.  Словник української мови Грінченка