відрахувати —
відрахува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відрахувати —
див. відраховувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відрахувати —
ВИРАХО́ВУВАТИ (утримувати певну суму з заробітної плати тощо), ВИЛІ́ЧУВАТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ, ВИВЕРТА́ТИ розм., ВІДВЕРТА́ТИ розм. — Док.: ви́рахувати, ви́лічити, відрахува́ти, ви́вернути, відверну́ти.
Словник синонімів української мови
відрахувати —
ВІДРАХУВА́ТИ див. відрахо́вувати.
Словник української мови в 11 томах
відрахувати —
Відрахувати, -хую, -єш гл. Отсчитать. Пан нехай відрахують тілько за кождих п'ятнадцять огірків, що там тому. Чуб.
Словник української мови Грінченка