відреагувати

ВІДРЕАГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

Те саме, що зреагува́ти.

Недремна підсвідомість автоматично відреагувала на щось таке, котре й справді виходило за весь попередній життєвий досвід (Б. Олійник);

Фроленко .. розгорнув носовичок. Там лежало десять новеньких асигнацій. – Хм, – першим відреагував Дебогорій, – тисяча карбованців. Від кого це? (Ю. Хорунжий);

Людині пояснювали, що під час експерименту на звуковий сигнал вона має одразу ж відреагувати натисканням на гумову грушу (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. відреагувати — відреагува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відреагувати — [в'ідреиагуватие] -уйу, -уйеиш  Орфоепічний словник української мови
3. відреагувати — -ую, -уєш, док. Виявити відповідне ставлення до кого-, чого-небудь у відповідь на щось; зреагувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. відреагувати — ВІДРЕАГУВАТИ, ую, уєш, док. Виявити відповідне ставлення до кого-, чого-небудь у відповідь на щось; зреагувати. Одне слово, ми відреагували кожен по-своєму на подяку жінки і вважали вже розмову вичерпаною (Леонід Первомайський, Опов.., 1970, 9).  Словник української мови в 11 томах