Словник української мови у 20 томах

відрегульовувати

ВІДРЕГУЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДРЕГУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., що.

1. Регулюючи, налагоджувати, приводити в необхідний для роботи чи використання стан.

Положення передніх коліс відрегульовують у напрямку руху в кілька етапів (з наук.-техн. літ.);

– А коли не полінуєшся та відрегулюєш вузли, то, сам знаєш, воно ж у роботі окупиться, – вів далі батько своєї (О. Гончар);

– Тоді і я заскочу до Білого Хутора, подивлюся, як там відрегулювали новий комбайн до жнив, – сказав Пташко (М. Малиновська);

Землю зорано вчасно, весною зяб заборонували, так що волога залишилася в ґрунті, от тільки сівалки відрегулювати не змогли (М. Циба).

2. Упорядковувати що-небудь, підпорядковуючи його відповідним правилам, певній системі.

Кодекс адміністративних процедур відрегульовує взаємовідносини публічної влади з громадянином, який до неї звертається (з мови документів);

У процесі розбудови незалежної держави ринкові відносини треба було створити, налагодити, відрегулювати (з публіц. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відрегульовувати — див. відрегулювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови