відреставровувати
ВІДРЕСТАВРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДРЕСТАВРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
Проводити реставрацію (у 1 знач.).
Я повісив картину на чільному місці в своїй майстерні поруч з іконою Різдва Христового, яку колись роздобув у нашій сільській церковці і яку першою спробував відреставрувати (Р. Федорів);
– Ви трохи відреставрували фрески... Треба сказати, що зроблено це прекрасно, саме так я тільки й міг уявляти вашу роботу... (П. Загребельний);
* Образно. Ми розуміли, що українцям потрібно відреставровувати своє минуле – щоб воно стало активним суб'єктом нашого суспільно-культурного життя (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)