відрослий
ВІДРО́СЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до відрости́.
Вона .. стала гладити густе чоловіче волосся й трохи шорстку від одрослої за минулий день бороди щоку (Б. Антоненко-Давидович);
Покрита відрослою золотавою щетиною, його борода задерта догори (У. Самчук);
Відросла борода незграбними круглими кущиками кучерявиться на шиї (І. Чендей);
Він устигав накидати довкола вази не один недогризок і не одну сливову кісточку. – О, ти тут не дармував, – задоволено казала Марія Яківна і патлала йому відросле за літо волосся (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)