відрощений
ВІДРО́ЩЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відрости́ти.
– Я мушу йти.., – боязко і рішуче запевняла Любов Прохорівна, впорядковуючи відрощені в Чадаці й розсипані тепер по плечах хвилясті русяві коси (Іван Ле);
Іноді проїздив верхівець з княжої дружини, зблискував зброєю, погрозливо наставляв наперед бороду, відрощену на грецький взірець (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)