відроюватися

ВІДРО́ЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДРОЇ́ТИСЯ, ї́ться, док.

Утворювати новий рій, відділившись від основної сім'ї; закінчувати роїтися (про бджолину сім'ю).

Якщо відроюється сім'я з низькою продуктивністю, рій повертається в материнську сім'ю (з наук.-попул. літ.);

Увесь комплекс робіт треба спланувати таким чином, щоб основна частина бджолиних сімей уже встигла відроїтися до першого взятку (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)