відрубність
ВІДРУ́БНІСТЬ, ності, ж.
Стан за знач. відру́бний 2.
Надавав [ліс] самій долині позір ще більшого заглиблення і якоїсь пустинної тиші та відрубності від усього світу (І. Франко);
Люди не можуть віддавати перевагу самотності, відрубності у всьому, якщо вони не можуть обходитися без єднання у вирішальній сфері свого життя – в праці (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)